- підгорілий
- —————————————————————————————підгорі́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
підгорілий — а, е. 1) Який почав горіти, підгорів трохи знизу, з боків і т. ін. || Засмажений, пригорілий (про страви). 2) Який втратив свіжість; присмажений сонцем (про рослину) … Український тлумачний словник
горілий — (який зазнав дії вогню), палений; обгорілий, обпалений (ушкоджений вогнем); підгорілий, підпалений, пригорілий, припалений (трохи, частково); обвуглений, обвуглілий (укритий чорним нальотом) … Словник синонімів української мови
підгорілість — лості, ж. Стан і якість за знач. підгорілий … Український тлумачний словник
підпалений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підпалити. || підпа/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який трохи підгорів (про хліб, страву і т. ін.). || Пошкоджений вогнем; обгорілий. 3) у знач. прикм., розм. Зморений або розпалений швидкою їздою… … Український тлумачний словник